*****
́Січень січе нас сумом.
Пам∙ять свідомість зносить.
Сотня Небесна. Крути.
І Голокост. І сльози.
Аеропорт з Майданом...
такі сумні роковини...
Ангел за небокраєм....
Сиві мої побратими...
І сьогодення, й минуле
Переплелись усюди.
Так не повинно бути,
Ні, так завжди не буде!
Так не повинно бути,
Ні, ми повинні жити!
Адже ми з вами- Люди,
Є в нас онуки, й діти!
Вірю в Майбутнє щиро!
Все у нас добре буде!
В серці моїм- Україна
Й наші чудові люди.
2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640174
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 31.01.2016
автор: Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова)