Простими словами -
Я здався,
Якщо все відверто сказать,
Я, людоньки, облажався,
Кохання вмирає раніше –
Як разом ми починаємо спать…
Якщо подивитися у вічі,
Правді, що коле завжди
Я певно міг би влюбитись,
Лише у подібну мені.
А я, якщо мимо образи,
Доволі химерний є тип -
Але не слугую нікому,
Лиш мрію, просто любить…
Таку і шукаю, мо’ знає хтось –
Де подібні живуть?
Ті, що лиш мріють кохати,
А не спотворювать суть.
Ті, що людину зустрівши,
Приймають за ціле її.
А не ламають їй крила,
Чи лишають одне лиш крило.
Я вірю і мрію, що є десь.
Єдиним повітрям з моїм
Душа її дихає вільно
І мріє зустрітись із тілом моїм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640179
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.01.2016
автор: Андрій Толіч