Знаєш, я стомилася.
В ночі сльозами вмилася.
Чекати нездійсненного
Кохання безіменного
Я вирву всі сторінки.
З життя тієї жінки,
Де нерви мов струна,
Як протяг із вікна.
Уже пора мінятися.
І голосно сміятися
Забути й не чекати.
Про себе час подбати.
А ще сьогодні- можна пити,
Ті мрії у вині топити.
Вже зранку порахую я до ста
Життя почну із чистого листа
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640252
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2016
автор: Air