Моя любове, мій порочний світе,
У частій тузі за тобою гину я.
Схиляюсь небесам, Боги, простіть, вже.
Кохання, - вагома частка мого буття.
Вдивляюся в смарагди красні ночі,
Що сторожать із Господом його життя.
Бо ж у війни безтямно-хижі очі,
Молюся ревно, аби вберіг, щодня.
Рахую миті, що злились у вічність,
Тамуючи тривоги із теплом навпіл.
Збираю в серці, склеюю стоїчність,
Щоб все перебороти вистачило сил.
01.02.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640300
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2016
автор: Валентина Ланевич