Стихло село, Овдовіло...
Туляться в хатках самотньо
Вдови. Як сумно – вечірньо,
Тінню укриті скорботно.
Де ж ви орли, ясні соколи?
Рано у небо злетіли.
Думи слізьми ясноокими
Вдовам на душі присіли.
Де тут вина, чия в тому?-
Рано скосила їх вічність,
“ Вічная пам’ять “ удови
Тихо шепочуть на свічі.
Може себе десь замало
Рід береже чоловічий,
Може вдовина вина є..?
Сльози...і пам’ть..,і вічність...
Рани війни.Відболіло.
Голоду ехо.Пройшло.
Військо небесне злетіло,
Спить овдовіле село...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640342
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 01.02.2016
автор: Шостацька Людмила