Люди, як кораблі,то припливають, то пливуть далі...
Міняють усе в житті: квартири, машини, сандалі
Одні опускають вітрила вниз,аби поповнити десь провіанту,
В других нема апріорі криз,- залежить усе від душі і таланту
Ти так співав , ти так кричав, ти голосив на повні груди,
Що право маєм на життя, що українці - гідні люди.
Ти не здавав, ти не міняв, ти не зливав свойого брата,
Ти так достойно "поливав" народу твого вбивцю й ката.
Випроси в Бога ласки святої,- хай в нас не буде війни страшної.
Ти - від найкращих синів України, хай піднесе нашу Землю з руїни.
Вирятуй, Боже, наш Край із безодні, хай дзвони дзвонять лиш Великодні.
Діти ростуть для добра і для миру! Душі твоїй, друже,- покою і миру
ПРИСПІВ
Пробач нам, друже дорогий, що міряєм земні широти,
Що так далеко не усі ,на цій землі- ми - патріоти.
Братам передавай привіт, що Сотнею пішли у Небо-
Героїв наших- юний цвіт,- вони так близько коло тебе...
Прости, Андрію, нас усіх, що ми живем, а ти не можеш,
За українських матерів, яким нічим не допоможеш...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640411
Рубрика: Присвячення
дата надходження 01.02.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова