* * *

Я  залюблена  в  просинь,  в  шелесткий  зорепад,
Запечалилась  осінь,  ронить  яблука  сад.
Ті  калинові  буси  одягну  задарма,
А  роки,  ніби  гуси,  прошуміли  –  й  нема.
Не  веду  лік  напастям,  а  було  їх  –  гай-гай,
Може,  випадком  щастя  забреде  у  наш  край.
В  косах  срібло  замріє,  так  ще  хочеться  жить!
Тож  пишу,  як  умію,  доки  серце  дзвенить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640417
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2016
автор: Галина Будянська