Почав Мілько самогонку
Вечорами гнати
І успішно населенню
Реалізувати.
Поки він із натуральних
Гнав інгредієнтів,
Не було відбою в нього
Від вдячних клієнтів.
Та захтілося прибуток
Іще більший мати
І почав він в самогонку
Карбіт підсипати.
Підросли його прибутки
Реально в моменті,
Але й стали інтенсивно
Вмирати клієнти.
Ті, що вижили помстились
За ту підлу справу
Й написали в міліцію
На нього заяву.
Мілько того не чекав
Й міліціонери
У коморі знайшли цукру
Чотири центнери.
-То для чого у вас цукор?-
Ті в нього питають,
-Як для чого?- рявкнув Мілько,
-То цукор до чаю!..
-Так багато?- здивувався
Найстарший між ними
Ну а Мілько в тому ж тоні:
-То на цалу зиму!..
28.1.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640497
Рубрика: Гумореска
дата надходження 01.02.2016
автор: тарпик