[i][b] [color="#a81b1b"] Життя прожити,-
Не поле перейти…[/color][/b]
[/i]
[i][b][color="#189422"]Зустріч… Там…Під лісом,- де пшениці
В ті роки ми сіяли удвох,-
Постать… Очі…В кошику – суниці…
Іще краща стала – бачить Бог…
Зупинились…Подих…Губи…Слово…
Очі ж інше хочуть говорить…
Розцвіта в душі щось калиново,-
Не забуте… Давнє…Щемна мить…
Геть слова… Не говори … Не треба…
Губи сохнуть…Випити б оті!..
Вона ж бачить - впало синє небо
В її очі… Все бува в житті!..
Очі в очі… Правда проглядає
Кріз повіки…Не забула рук...
Молодих…Жаданих… Сил немає…
Віщував це на стодолі крук!...
Зустріч… Там…Під лісом,- де пшениці
В ті роки ми сіяли удвох,-
Розцвіли дві зІрки мов суниці,-
З стогоном лягли в шовковий мох…[/color][/b][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640591
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2016
автор: Янош Бусел