І вам слава, сині гори,
Кригою окуті.
І вам, лицарі великі,
Богом не забуті.
Борітеся — поборете!
Вам бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!
Тарас Шевченко.
Якби ти знав, Шевченку, батьку мій,
Яку ціну дали за незалежність,
В країні рідній, як на чужині,
Наш герб - це воля,
Тут це протилежність.
Ми "кріпаки" осталися на вік,
Працюємо, щоб краще їм жилося,
А з твого часу двісті пройшло літ,
Та чесного нам "пана" не знайшлося.
А ми хотіли... Так хотіли ми!
Щоб незалежність чесною була!
Щоби по правді люди всі жили,
Щоб Україна квіткою цвіла.
Шевченку мій, все бачиш ти,
І серце твоє горе розриває,
Ми не змогли країну вберегти,
Вона сама тепер нас покидає.
Не знаю, як тепер дивитись в твої очі,
Чи то мені одній так соромно тепер,
Я Україну повернути хочу!
Чому, Шевченку, ти так рано вмер!
Взялись з тобою б ми за руки,
Й пішли б ми правду прославляти,
Шевченку, ми твої онуки!
За тебе будем воювати!
А наша Україна мила,
В серцях росте так глибоченько,
Твоя навіки ми родина,
Тарас Григорович Шевченко!
27.11.2015 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640615
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.02.2016
автор: Юлія Нова