Так тягне,тягне світ за очі,
Тудись туди,куди,не знаю.
Немає там ні дня,ні ночі.
Туди,де святість,святість Раю.
Побігти хочеться так хутко,
Щоб вітер в вухах аж свистів,
Несли щоб ноги надто прудко-
Обігнать мільйон світів!
І бігти,бігти без зупинки
Та без втоми. Лиш вперед.
Бігти легше щоб пір'їнки,
Крізь тисячі страшних замет.
Бігти так,не зупинятись,
Вітер щоб аж обігнать.
Бігти й на бігу смітись.
Всю печаль щоб розігнать.
Бігти прудко світ за очі,
Не важливо це куди.
Немає там ні дня,ні ночі.
Вітер в вухах й тільки ти.
Швидше,швидше і сміятись.
Сміятись вітру,що свистить.
Бігти,бігти й сподіватись...
Не зупинятись ні на мить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640624
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 02.02.2016
автор: Артишук Марія