Срібні стебла верби
Хтиво тягнуться
З ночі до мене.
Клич лелечий луна
Над містичною гладдю води.
Осінь править розбіг
Своїх коней
Барвисто-шалених,
І минула весна
Через літо летить в холоди.
По вітрах шарудить
Очерет,
І вдивляються в тебе
Зорі неба рясні-
Цей Богів споконвічний шатер,
І летить, і летить
Через ніч,
Закликаючи в небо,
Клин лелек в вишині,
Наче душі померлих дітей.
© Copyright: Серго Сокольник, 2016
Свидетельство о публикации №116020208637
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640671
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.02.2016
автор: Серго Сокольник