Я бачила тебе самотню в темноті.
Ти плакала тихо, невідчутно.
Я бачила сльози, які текли по щоці.
Ти включила телефон на безвучний.
Зовні тиха, як ліс в темноті,
А в душі справжнісінька буря.
Ти тримаєш емоції свої на замці,
Віддавши ключ безнадійним людям.
Допомогла б тобі, та я тут безсила.
І не знайду тебе в темноті.
Відкрий свої крила, хай серце окрилить,
Та замок вже давно заржавів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640687
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 02.02.2016
автор: Суміш Відчуттів