Він говорить зупинка. Фіранка і килим.
Для нього небо завжди буде блакитним,
Він сам для себе. Мабуть, не чужий.
Для інших далекий. Непевний. Смішний.
Бачить зорі, зустрічає світанок,
втікає у ніч - повертається в ранок.
Не любить. А щиро кохає.
Не ходить. Безкрилий літає.
Ще вірить. ЩО люди здатні до змін.
Здатні боротись. Піднятись з колін.
Сховати кинджал. Простягнути долоню,
руку покласти. На пульсуючу скроню.
Творить де краще. Там інші - свої.
Де зарнку спокійно. відсутні бої.
Подих один. Неймовірно потужний.
Спів теж один - гучний і дружний.
Він знає біль. Він знає утрату.
Бачив стіни. Забиту палату.
Плакав як всі. Мовчки в подушку.
Смерті сміявся. Тихо на вушко.
Він говорить надія. віра й кохання,
немає наказів - просто прохання.
Він гляне у очі. Потоне на дні.
І жодного слова не скаже. Тобі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640709
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2016
автор: Турист