Ой летіли журавлята та все клекотіли.
Ой летіли журавлята, пір' їну лишили.
Та пір'їна білесенька додолу злетіла.
Та пір'їна легесенька усьому раділа.
Та пір' їна білесенька над землею вилась.
Опустилася на землю - в траві залишилась.
Підхопив пір' їну вітер та й поніс по полю.
Так буває, коли "десь" свою шукаєш долю.
І стаєш, як та пір' їна, без землі, без роду.
Ту пір' їну легесеньку кинув вітер в воду.
І понесла вода ї ї ... А куди?
Не знаю.
Бачте, ніби уже й вільна,
а долі - не має.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640723
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.02.2016
автор: Надія Башинська