Дізналася про термін
«Донбасса сыновья»,
Й думки ураз отерпли:
А хто тоді є я,
Коли я із Полтави?
Її лише дочка?
Будь-хто нас так задавить,
І нікуди тікать.
А з Києва? Лиш Кия
В коліні -еннім син?
Зі Львова, Коломиї?
Хто він тоді, єси?
Ну, а коли з Одеси,
Чи раптом із Ромен –
Зазначать раптом в пресі:
«Громадянин N.N.»
В Криму, в Донбасі, Львові –
Народ ми є один,
Повторююсь я знову:
Складаємось з родин.
Усі ми українці –
Нащадки козаків,
Далеких турбаївців.
Одні в світі такі!!!
1.07.2015
Ганна Верес.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640879
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 03.02.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)