Найрідніша мені людина,
Найдобріші про тебе думки,
Найніжніша моя реальність…
Ти – мій сон, ти – мій сміх,
Ти – мій день!
Я, як птах, що вирує у небі,
І для нього блакить – це життя,
Так і я – помираю без тебе,
Ти мій день, що завмер на вустах.
Я молитимусь за наше щастя,
Цілуватиму зранку тебе,
Обніму, як туман пеленою,
Й поведу у безмежжя своє.
Украду тебе з цього світу,
Там, де рай, у цілунках трави,
Із вітрами розчинимось в небі,
У блакиті – лиш я і ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640939
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.02.2016
автор: Людочек