Струшує дерево з гілок синиць.
Бризки торкають, злітаючи, струни –
Тенькає весело кобзи блакить,
Сходять травою посіяні руни.
Боки на сонці відлежує дах,
Лапкою кішки шкребе підвіконня,
Ловлячи бризки синиць (тарах-тах!),
Що примостились на теплій долоні.
Пальці бурульок по струнах течуть,
Ллються мелодії кобзи струмками,
Шлях вистилаючи в небі ключу,
Що відчиняє розвеснені брами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640953
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.02.2016
автор: ptaha