[i]“Пустіть дітей і не забороняйте їм приходити до
Мене, бо таких є Царство Небесне“ (Мт. 19, 14)
[/i]
Відкрив старий і мудрий чоловік
Своєму внуку істину одну –
В людині кожній два вовки весь вік
Ведуть за її душу боротьбу.
Один вовк представляє зло –
Ненависть у його очах палає.
А інший в собі втілює добро –
Любов’ю в серці душу зігріває.
В одному ревнощі розбудять звіра
І егоїзм гордині зерна сіє.
А в другому горить вогонь довіри
І розкидає іскорки надії.
Блукає перший в заздрості сліпій,
І на спокусі свій обман будує.
Щасливий другий в щирості своїй,
У світлі істини упевнено крокує.
Слова ці мудрі здивували внука,
В очах тривоги вогник запалав.
Збудила душу дідова наука
І щиро він старого запитав:
«Котрий з вовків в кінці перемагає?»
Дід посміхнувся: «Це важливо знати!
З вовків той перемогу здобуває,
Кого ти будеш краще годувати…»
03.02.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640974
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.02.2016
автор: Finist