Я сьогодні не той...
Не закохують квіти духмяні...
Мов програвшись в лото,
Я замішую бурю в стакані...
Наче жменя монет,
На долівку кохання упало...
Ти ще любиш мене?
Пригадай, як раніше бувало-
Ці польоти в пітьму,
У виснажливо- зоряне небо...
То не можу чому
Вимагати любові від тебе?
О, My Love, підійди,
Ці монети збери, мов намисто.
Хто сказав, що ТУДИ
Не літають удруге навмисно?
Зорепадом бажань
Уп"ємося, мов квіти дощами!..
...Недовір"я кажан
Наче привид, літає за нами...
Бо любов- Божий Дар,
І страждання, І втома, І кара,
Мов живильна вода
Хай для нас залишається Даром.
© Copyright: Серго Сокольник, 2016
Свидетельство о публикации №116020100057
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641032
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.02.2016
автор: Серго Сокольник