Я чекала тебе сто літ,
Виглядала тебе сто років,
Я обожнювала твій слід
І у серці - відлуння кроків.
Паралелі життя мого
Аксіому несли на крилах,
Де горів неземний вогонь -
Ти мовчав, а я говорила.
Та пустими були слова
У глибокому морі зради.
Свою душу ти заховав
Від святої, як доля, правди...
- - -
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641106
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2016
автор: Наташа Марос