Порожнеча слизька.
Серпантином довкола тіла.
Голова німіє , зуби дрижать .
Життя не існує , лише імла
Наше світло , маленькі спалахи , що ніхто не побачить .
Нас не існує вже до народження.
Мить цвітіння - ніч , година , крик , пікограм , секунда
Тяжіння земне сьогодні- сила юпітера, придушить сильно .
Скрутить , скрючить , вигорить до нічого .
Хто ?де твоє ім'я?
На вустах горітиме смола мовчання і крику .
Ти кволе сім'я
Не проросле .
Ніщо не спалахує краще за голі душі на вівтарях пращурів та ідолів площі .
Порожнеча слизька.
Огорне протрухлі мощі , а ти ще не різьбяр свого життя і вже не володар
Сковзай .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641118
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.02.2016
автор: sofjadamenko