Це - швидкоплинне, наче помах вій.
Було зі мною і, можливо, з вами.
Це те, що розкрутилось, як сувій,
І поманило щирими словами.
Я прочитала весь її трактат,
Здавалось піднялась і в небо лину...
Я намагалась попадати в такт,
Та ніби хтось підштовхував у спину.
І вже мої будуються світи,
Та вперто хтось порушує кордони.
Я не здаюсь, та ось з"явився ти,
Всі рубежі здолавши оборони.
Рука в руці - там має силу й зміст,
Бо хтось в горі, хтось пада з п"єдесталу.
Там кожен свого щастя програміст,
Де в грі було ще довго до фіналу.
Життя нам посміхалося завжди,
Ми сенсу наполегливо шукали.
Це те, що швидше вітру і води,
Це - молодість. Невже ви не впізнали?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641202
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.02.2016
автор: Любов Вакуленко