Застряло серце між люблю і ненавиджу,
Між болем й насолодою в той час,
Коли ти щось казала про зневіру
Й коли на нашім небі місяць згас.
Ти веселила серце правдою про вчинки,
Ти так безмежно вірила в слова
І спопеляла гнівом мої думки,
Які й так ледь знаходились в піснях.
В той вечір повний насолод і втіхи,
Коли відверто плакали єства,
Ти не була незайманої вроди
Й зіпсутою пороком не була.
А лиш надмірою бажань і перетворень,
Великим змістом слодості життя,
Моє ж минеться без лихих повторень,
Ти слідуюча в списку «не моя…»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641206
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2016
автор: Андрій Толіч