(Присвячується одній скромній дівчині, яка
обмежила доступ до своєї сторінки ВКонтакте)
Як довго за Тобою я спостерігаю?
І як давно Тебе я покохав?
Я точно вже і сам не пригадаю…
І от наважився, нарешті, написав.
На скромну пропозицію дружити
Продовжувала скромно Ти мовчати.
Тоді, щоб свою щирість підтвердити,
Цю притчу вирішив я надіслати.
І вибрав я її не випадково –
Я знав що ти дитяча медсестра.
У назві лиш одне єдине слово
Звучало: «ДОНОР». Відповідь прийшла…
Вона була проста і зрозуміла,
І виглядала скромно так: «привіт».
Вогонь надії в серці запалила
Очима радості дивився я на світ.
Звучала пісня в плеєрі як з неба –
«Ти в серці моєму» її хтось назвав.
І все, що у житті було до Тебе
Здавалось, осінній сніжок замітав…
© S.Nemo
04.02.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641265
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2016
автор: Finist