[i]Люби мене щосили, я безкрила
Стражденним світом йшла наперекір,
Допоки у тобі себе не стріла.
Це все моє. Не віриш? То й не вір.
Як тільки за вікном спішить світати,
І я в емоціях закоханих пливу...
З тобой удвох ми будем галасати,
"До нитки мокнути" в погоду дощову.
Буває, в твого серця ритм скажений,
Коли в квартирі тисячі дурниць,
Яких можливо не було б без мене,
Та все велике починається з дрібниць.
Солодкі ночі, непостійні, як вино
Ми смакували кожен день до дна.
І все складалось, мов костяшки доміно.
Між нами – диво, називається "весна".[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641282
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2016
автор: Karo