На смітнику всі мови і культури
У дивної совочної освіти.
І найдивніше, що саму еліту
Такий розклад не тільки не обурив,
А навпаки, додав пихи й наснаги
Самим собі й історію писати.
Не дивно, що отой роман картатий
Не тягне ні на руну, ні на сагу.
Природно, що забудеш рідну неньку,
Читаючі історії брехливі.
У дзеркалі де право – то є ліво.
А тут ще й дзеркало якесь кривеньке.
І ось тобі, історія-цукерка,
Не гірше інших вдаваних історій.
Сьогодні виставляється на сором,
Мабуть останнє, трощене люстерко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641355
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.02.2016
автор: kanan