Моє життя – постійні переходи,
Дощі і зливи, спека без жалю,
Такі страшні скрипучі сходи…
Повз сум я нишком не пройду…
Спинитися, присісти, прилягти,
Вдихнути пахощі ранкових вітерців,
Не можу я себе в собі знайти, –
В цім океані безліч берегів…
Твої обійми лиш мені здаються,
Насправді все це марево і дим,
Міцні мотузки вкотре вже порвуться,
Лишуся з серцем, з діркою у нім…
Чекати лиш того хто запитає,
Хто руку твою сам собі візьме,
Хто навіть думкою міцніше обіймає,
Дарує радість, радістю живе…
31.01.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641429
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2016
автор: Lee Olherson