ПАМ'ЯТІ ВІРИ ІВАНІВНИ ДЯЧЕНКО.

                                                   
               Є  зустрічі,  які,  навіть  миттеві,  залишаються  в  пам’яті  назавжди.  З  Вірою  Іванівною  ми  побачилися  вперше  на  одній  із  нарад  в  м.  Івано-Франківську  в  2010  році,  хоча  зустріч  ця  могла  відбутись  набагато  років  раніше.  
             Віра  Іванівна  працювала  в  70  -  ті  роки  вчителем  фізкультури  в  Яремчанській  середній  школі  №1,  де  працюю  зараз  я.  Вже  три  роки  її  немає  з  нами  ,  але  педагоги  школи    із  сердечною  теплотою  згадують  свого  колегу,  не  забувають  Віру  Іванівну    також  її  учні,  для  котрих  вона  була  не  тільки  класним  керівником,  наставником,  але  й  взірцем  людини,  вчителя,  майстра  спортивної  справи.
             Пригадую  нашу  першу  зустріч.  Віра  Іванівна,  незважаючи  на  мініатюрну  статуру,тендітність,  відразу  кидалась  в  очі  своєю  енергійністю,  щирістю,  які  переповнювали  все  її  єство.  Надзвичайно  приваблива,  рухлива,  дружелюбна,    вона  вся    світилася  чистим  добрим  вогнем,  непомітити  який  просто  було  неможливо.  Перший  раз  я  бачила  Вірочку,  але,  здавалося,  знала  її  багато-багато  років.    Біля  неї  і  сам  ставав  добріщим,  відкритішим.    У  цю  першу  зустріч  ми  довго  говорили  про  Яремче,  Делятин-батьківщину  її  чоловіка  Володимира  Івановича;  про  спільних  знайомих  й  дорогих  для  Віри  Іванівни  людей.                    
         Домовилися    про  нові  зустрічі  в  Яремчі,  але,  нажаль,  доля  розпорядилась  по  своєму-  жорстоко  ,  несправедливо.  
         Боляче  думати  про  це,  не  хочеться  вірити,  що  Віри  немає  серед  нас.Єдине,що  залишається,-  це  пам'ять  і  віра  в  те,  що  такі  люди,  як  вона,  не  зникають  безслідно.  Вони  залишають  нам  Любов,  Надію,  бажання  жити  за  себе,за  них….
           Віра  Іванівна  щедро  ділилась  з  оточуючими  багатством  своєї  душі,  тому  вона  жива  і  вічно  буде  жити  в  невмирущому  коханні  її  чоловіка,  в  безмежній  вдячності  та  ніжності  до  мами  її  синів,  в  глибокій  повазі  і  її  друзів,  вихованців.

       Климюк  Н.О.,  вчитель  світової  літератури,
       вчитель  -  методист  Яремчанської  ЗОШ  №1

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641502
Рубрика: Присвячення
дата надходження 05.02.2016
автор: DVI