Запах війни

Запах  війни  все  гостріше  пощипує  ніздрі.
Мир  не  коштує  сьогодні  худого  рубля.
«Ми  розтікаємось  краплями  ртуті  (то  Іздрик
Вирік  у  вірші)  …лягаєм  «по  мінних  полях».

Треба  би  нам  поведінки  навчитись  у  звірів.
З’їв  –  і    не  хочу,  не  лізу  на  сечу  чужу.
Але  ж  то  важко,  як  змієм  спокуса,  -  по  мірі.
Ллємо  у  келих    неситість,  погорду,  олжу.

Все  ще  можливо  вагони    війни  зупинити.
Гальма  натиснути  –  потяг  в  кювет  не  зійде  –  
Око  гойдатиме  влітку  густі  оксамити.
Все  ще  можливо  –  лиш  зайве  спустити  в  біде.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641503
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 05.02.2016
автор: Крилата (Любов Пікас)