Кружляє білий і пухнастий,
Літає щастя навкруги,
Квітастий, частий і сріблястий,
Лягає на міста й луги.
Все забіліло, як в тумані,
Не бачу я куди іти,
Дороги вже неподолані,
Набрали трішки висоти.
А він летить собі із неба,
Такий казковий, чарівний,
Неначе, це його потреба,
Від смутку засіб рятівний.
І як же ж тут не посміхнутись,
Не можу стримати я сміх,
Стою, не смію ворохнутись,
Летить із неба перший сніг.
02.12.2015 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641533
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.02.2016
автор: Юлія Нова