Шон Маклех Патрик
«Прошлое. Оно холодное…»
(перевод Владимира Туленко)
Пустые, как бокалы кирхи Лютера
Не кормите нас замороженными ягодами
Северных стран рыбаков-призраков.
Холодные камни книг
Вылизываем языками ящериц,
Длинных, как дни макграфа Вагнера.
Человек нарисован чернилами
На пергаменте из седовласого козла
Сделанного… Читайте
Готические буквы датских апокрифов
Выкалывают глаза своей округлостью.
Безразличные рыбы Балтики
Приснятся своим принцем датским,
С которым когда-то в море плавали,
Забавляясь игрой в корабля и апостола
Потому, что чёрные.
На гранитах молчаливой Феноскандии
Суть пришлого (в чём же оно?)
Найти я пытаюсь.
Только чайкам то безразлично,
Живут и летают, играясь!
Минуле. Воно холодне
Шон Маклех Патрик
«З гір прийшла жінка.
Вона несла в руці круглий, сплетений із лози кошик,
у якому лежала гадюка.»
(Пер Лагерквіст)
Порожні як глеки кірхи Лютера,
Не годуйте нас замороженими ягодами
Північних країв рибалок-привидів.
Холодні каміння книг
Вилизуємо язиками ящірок
Довгих, як дні маркграфа Вагнера.
Людина, намальована чорнилом
На пергаменті з сивого козла
Зробленого. Читайте.
Готичні літери данських апокрифів
Колять очі своєю округлістю.
Байдужі риби Балтики
Снять своїм принцем данським
З яким колись в морі плавали
Бавлячись у човна та апостола
Того, що черні.
На гранітах мовчазних Феноскандії
Сенс минулого (в чому?)
Знайти намагаюся.
Тільки чайки – вони
Наче бавляться…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641565
Рубрика: Философская лирика
дата надходження 05.02.2016
автор: Володимир Туленко