Життя - лабіринт.
Дорога в нікуди...
То мимовільний спринт,
То спуск бог зна куди...
Хтось скаже проживи!
Минуй тривоги і невдачі!
А затра ти лежиш
І відчуваєш пустоту удачі.
Холодний піт не дасть тобі заснути
В пориві до життя!
Сьогодні, ти живий,
А завтра ти всіма забутий.
Як довго ми живем?
Ось ти, мій друже скільки?
Не просто мимо дня ідеш,
А по життю тільки.
Прощай мій брате,
Той, що впасти дав.
Прощай недруже,
Що руку вчасно не подав.
Прощайте запахи невдачі,
І ти перемого не плач!
Колись ми їй дали здачі,
А тепер - програли вирішальний матч.
Прощайте сильні і слабкі,
Прощайте біле, сіре й чорне.
Прощай, вже те, що є,
І те, чому не буть ніколи!
Життя - нудний лабіринт,
У нім нудні турботи
То мимовільний спринт,
То знову ті клопоти...
Тепер живи, та пам'тай,
Сьогодні - ти потрібен всім,
А завтра ними ж....
Мертвий і забутий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641644
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.02.2016
автор: Serhii Pines