Торкаєшся мене… я завмираю
в передчуттi тепла твоїх долонь
у лихоманцi; наче гра вогонь
в моєму тiлi… та я не згораю.
Покiрно припадаю до плеча
i трепiт твого тiла вiдчуваю –
я знаю, любиш ти… Тебе кохаю
за тую мить, коли тремтить свiча;
За тую мить, коли тобi спiваю,
скрипалю мiй, (яка щаслива мить),
о, як смичок в твоїй руцi тремтить,
коли душа моя летить до раю.
… Не вiд вогню – вiд дотикiв згораю
без каяття, як грiшна, без жалю,
о, як оту щасливу мить люблю…
коли на грудях в тебе завмираю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641760
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 06.02.2016
автор: Леонид Жмурко