Прощавай

Я  не    забуду  час  чарівний
І  ти  ,  коханий,  пам’ятай.
Тобі  хотілось  бути  вільним.
Отож,  мій  милий,  прощавай.

Я  не  прощаюся  з  коханням,
А  лише  з  тим  ,  хто  дав  його.
Прощаюсь  з  грішним  сподіванням.
За  Що  кохала  і  Кого?

Любов  безмежна,  невмируща
Любов,  не  пристрасть,  а  життя.
Вона  лікуюча,  цілюща,
Невинна,  чиста,  як  дитя.

Той,  хто  любові  вимагає,
Взаємність  кожен  день  шука  –  
Насправді  зовсім  не  кохає
Душа  його,  як  дзвін  пуста.

Я  відпускаю  твою  душу,  
Я  відпускаю  почуття.
Тепер  тебе  забути  мушу
І  привітати  каяття.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641764
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2016
автор: Лана Мащенко