Ранкова імла. Я в дорозі
Слухаю шепіт автоколіс
Моя свідомість дрімає у своїй барлозі
Тому споглядаю усе без завіс
Бачу безкрайні поля
Що з горизонтом зливаються плавно
Як під снігом дихає земля
І дерева ще не точать ляси безугавно
Сільські хатинки чепурні
Дивляться на мене рідним оком
Вони зачепили те, що було в давнині
І обеззброїли спогадів блоком
В’ється смужечка шляху
Різні навіює думки
Лад наводить небо у льоху
Збира докупи розкидані зірки
© Леся Приліпко-Руснак,02.02.16
[url=""]https://vk.com/public63831684[/url]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641803
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.02.2016
автор: Леся Приліпко-Руснак