І в пам’яті моменти як картинки
Так раптом знову вирина
Тоді - це все були лише частинки
Тепер - уже відома глибина
І так живемо сподіваючись на завтра
Отак і йдем без відома щодня
Та й не покаже жодна карта
Куди звернути, так щоб не брехня
І впавши якось у буденній втомі
Зневірившись у справедливості усіх
Зажди кидати напрацьоване в погромі
Ти встань на противагу тих зловтіх
Бо лиш долаючи “людські” закони
Змагаючись у повсякденній боротьбі
Досягнеш мрій, минаючи всілякі перепони
А здавшись - так і втопишся в собі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641817
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.02.2016
автор: Ольга Федорончук