Для чого?

Щодня  ми  душу  вивертаємо  на  зовні,
Б’ємо  щосили  об  товстезний  лід.
Із  болем  і  завзяттям  набираєм  груди  повні,
І  кричимо  в  порожній  і  байдужий  світ.

Лукаві  люди  нав’язали  дітям  казку.
В  таких  казках  ви,  дурні,  й  живете.
Не  помічаєте  ніколи  ви  поразку,
Поранені  встаєте  і  йдете.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641829
Рубрика: Портретна поезія
дата надходження 06.02.2016
автор: Ремаєв Сергій