Півшоста зранку…

Півшоста  зранку,  день,  а  може  ніч,
Іду  по  місті  тихо  і  не  чутно,
Ще  ліхтарі  горять  повсюди  й  скрізь,
Сплять  стомлені  будинки.  Сумно...
Ніде  не  чути  гомону  і  слів,
Ніхто  не  плаче  і  ніхто  не  пише,
Дерева  втомлені  десь  у  полоні  снів
Вже  марять  теплим  літом.  Тиша...
Іду  по  місті.  Терпко  навкруги,
Проймає  холд  душу,  може,  й  тіло,
Десь  була  ніч,  лишилась  назавжди,
Вертався  день  нежданно  і  несміло.
А  я  все  йду.  І  ще  далеко  йти,
І  вже  ніхто  не  знає  скільки  треба,
Півшоста  зранку,  тихо  навкруги,
Моя  душа  вернулася  до  неба...  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641909
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2016
автор: Tamila Poison