Ми живемо у матриці... Нам виходу не дано...
Ти розумієш, як мені всередині щемить?
Я розумію чи все ж ні? Де ж ділась моя пам'ять?!
Світ в обрахунках... Дія от завершиться... Ще мить...
Давай забудем все. Нехай так. Хай минає світло...
У темряву я падаю... Мені не відболить...
В обіймах я зникаю й сиплюсь... Мене візьме вітер...
А на радарі світиться:
Ще мить...
Ще мить...
Ще мить...
07.02.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642038
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2016
автор: Systematic Age