Полікуйте мене, вітру теплого подихи чисті.
Вам підставлю обличчя і щоки вмить стануть сухі.
Мені силу дають ваші ноти, такі урочисті,
Так, неначе в минуле летять негаразди лихі.
Полікуйте мене, кришталеві Карпатські джерела...
Вмиюсь водами свіжими, вип'ю цілющих краплин.
Хай відступить від мене печалі огидна химера,
Не гірчить на губах цей пекучий, отруйний полин.
Полікуйте мене, жовті промені сонця ясного.
Обігрійте, благаю, та ніжно, щоб не обпекти.
Бо вогнем все у грудях згорає моїх і без того,
Не позбутись цього, не прогнати, і не утекти.
Полікуйте мене, такі гарні з лісів первоцвіти.
Ви живі, хоч довкола морозна, похмура зима.
Може десь, навесні, в моїм серці посіються квіти,
Шкода, зараз там пусто. Нічого, нічого нема.
07.02.16.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642043
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2016
автор: Богданочка