Кохала – не казав, що мушу,
Не заставляв будити душу,
Не підносив до піку вежі –
А я любила до безмежі.
Не зв’язував шнурами тіло –
Знать іншого – і не кортіло.
Не доганяв, як виривалась –
Сама завсіди поверталась.
Та мої сили – на границі.
І порох змок в порохівниці.
І вигорів вогонь емоцій.
Піду – коли більмом у оці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642062
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2016
автор: Крилата (Любов Пікас)