"Мовчи до поки є слова"

Мовчи  до  поки  є  слова,
Нехай  душа  кричить,  а  ти  мовчи,
Загоїть  час  смертельні  рани.
А  ти  не  бійся,  йди  вперед,
До  поки  є  слова  іди  ти  мовчки.
Нехай  думки  рояться  в  голові.
Ти  все  мовчи,  ще  є  коли  мовчати.
Прийде  той  час  і  мовляться  слова,
Прийде  той  день  коли  потрібно  промовчати.
Заплющуй  очі  коли  ще  є  на  що  дивитись.
Нехай  крокуючи  ти  упадеш,
То  не  дивись,  а  підведись  ти  стиха.
І  йди  наосліп  мов  мале  дитя,
Ще  буде  те  на  що  так  тяжко  подивитись.
Живи  до  поки  є  життя,
Допоки  є  для  кого  жити,
Воно  дано  для  вороття,
В  той  час  коли,  ще  є  кого  любити.
Крокуй  туди,  куди  не  треба  йти.
А  час  нікому  не  підвладно  зупинити,
Все  ніби  у  тумані  все  пройде.
А  що  залишиться  тоді?
Чому  так  тяжко  в  світі  жити?
Отож  мовчи  хоч  є  слова,
І  не  дивись  бо  маєш  очі,
Але  живи  бо  є  життя.
Нехай  душа  живе  без  крику...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642126
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.02.2016
автор: Garfield