[i]Коли тебе зрадили,
це все рівно, що руки поламали –
простити можна,
але обняти вже не виходить…
Л.М. Толстой
[/i]
Зрада – вона знівеченим рукам тотожна,
із розуму вона людину зводить.
Простити зрадника хоч складно, але можна,
а ось обняти – зовсім не виходить…
Людину зрадити, що їй зламати руки,
бо підлість завжди щирість переможе.
Простити зрадника можливо й попри муки,
та в душу вже пускать його не гоже…
Від зрад не застрахований ніхто із нас.
Болюче втратити коханого чи друга.
Але у того, хто раніше зрадив вас
все ж більше шансів це зробити вдруге.
Давати зраднику повторний шанс –
це рівнозначно дати другу кулю,
тому, хто першим пострілом вже ранив вас,
а зараз подумки хова в кишені… дулю.
Від зрад не може вберегтись ніхто
та пам‘ятайте добрі люди – прийде час
і зрадник, навіть в новому пальто,
обов‘язково знову підло зрадить вас…
01.02.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642137
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.02.2016
автор: Олександр Мачула