Стало дуже. Тебе. Мало.

Запишу  твій  голос  на  платівку
І  вмикатиму  завжди,  коли  тебе  нема.
Твої  знімки  роздрукую  з  фотоплівки,
Розглядатиму  щораз,  коли  сама.

Одягну  вподобані  тобою  шорти,  
Заварю  вподобаний  тобою  чай,
Навіть  кисню  в  мене  мало  у  аорті!
Коли  ти  не  поруч,  скільки  не  вдихай.

Я  шукатиму  тебе  усюди  -  
В  спогадах  серпневих  вечорів,
Серед  площі,  сповненої  люду,  
У  під'їздах  й  серед  тонни  слів.

Заповнятиму  тобою  весь  свій  простір,
Присвячу  для  тебе  весь  свій  час,  
Я  в  думках  створю  наш  спільний  острів,  
Побудую  дім  тільки  для  нас!  

Вибач,  мабуть,  я  з'їжджаю  з  глузду,
Щось  зі  мною,  мабуть,  не  нормально...
З  нетерпінням  жду  твого  приїзду,
Бо  мені  в  цих  клятих  стінах  
Стало  дуже.
Тебе.
Мало.

26.01.2015

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642253
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2016
автор: Інна Куліш