І колись вже нічого не буде важливо,
Ти засвоїш урок свого незнання.
Ти побачиш прожити життя в картинах
Намальованих криво штрихами пера.
І колись через триста із лишком років,
Де не будуть писати рідним листи,
Випадково найдеш цю сторінку у “Гуглі”,
Зрозумієш ці мої, короткі рядки.
Прочитаєш, ще будуть в той час читати,
Збережеш електронний у “Вихідних”.
Й підеш далі цей світ на куски розривати
І просити у неба щоб випав сніг.
Мені просто сказали, що все незмінне,
Рік за роком приходить, весна, зима.
Лише ми із вами, з часом всі тлінні
Перетворюємось на брудне сміття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642354
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2016
автор: Кіра Рубінова