Лежу я у ліжку, не можу заснути,
Одне лиш турбує - ніяк не забути,
Як там ті котлети і сир в упаковці?
Дістану я їх - грію в мікрохвильовці,
Не холодно, рідні? Скучали без мене?
В самого без них розбухли всі вени,
Печально в душі, і тривога неясна.
От встав, холодильник, котлети - прекрасно!
Не можна їх на ніч одних залишати!
От як, добрі люди, тут можна поспати?
І хтось мені скаже, ти жирний, як куля.
Але ні за що так не скаже бабуля!
Борщи́к, ніжне м'ясо, гусак чи свинина -
Мені все одно, хоч постав на коліна!
Я - куля? Абсурд! Подивися на себе!
Тобі б краще їсти насипати треба!
Хоч ріжте, паскуди, не здамся без бою,
Навічно я з ха́вкою, й ха́вка зі мною!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642383
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2016
автор: Сашко