Твоя любов до мене в серці,
До неї ж-в голові!
ЇЇ краса милує очі,
Та моя гідність вища,як її
Можливо краще вона вміє цілувати,
З довірою внідряє всі слова,
Та так,як я вона не зможе покохати,
Бо так тебе кохаю тільки я!
Думала,що станом є гарніша,
Чи тіло має пружне та гнучке,
Та подивилась я на неї з боку
Воно мале і надто вже якесь худе…
Тоді не в тілі була причина,
В очах її усе було.
Найогидніші очі хитрющі,
Найплідніша - брехлива сльоза,
Найчистіша-душа незрадлива
Та не побачив ти того й дарма…
Скільки принесла горя скрізь
І скільки совістю поторгувала
Її душа-це темний ліс,
Моя ж –морем сльозів стала.
Ти правду в брехні розмішав
Зганьбив без пуття все підряд
Ти зрадив себе,як і нашу любов,
Коли випив розмішаний яд!
Тож тепер не жалійся на долю,
Пам’ятай,все бумеранг принесе,
І як не я,то інша людина
Так же само ранить тебе!
20.10.2009 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642450
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2016
автор: bojkiv4anka