[i](або мої рандомівські гасла)
[/i]
Я просто рак, а не дебіл.
Бракує в мене стільки сил,
за вами повзати в пітьмі –
на ствол налізете самі!
Я не мудак, а воїн-рак.
Не буду бігать аби-як.
Вперед відразу лізуть ті,
хто мало бачив у житті.
Я не сирун, а краб-боєць,
хто в клешні попаде – триндець!
Навіщо лізти прямо в пащу?
Я почекаю тут вас краще!
Не хворий я, але лінивий,
не хочу швидко помирати.
Летить в атаку не сміливий,
а хто не вміє воювати.
Пробачте всі, кого я скривдив,
я не спішу мерщій до стайні.
І як би кожен з вас не скиглив –
сміється краще, хто останній.
Ще хочеться спитати прямо,
якщо я рак такий нікчемний, –
чому весь панцер в мене в шрамах,
й медалей сотні три, напевно?!
29.01.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642480
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 09.02.2016
автор: Олександр Мачула