А сон осівся тихо біля мене,
Він жебонів мені про щось давно забуте,
Про те приречене і долею закуте,
Сон тлумився і скнилів наді мною...
Це - я.. Це -я...І це я пам"ятаю...
А це - не я, в моїй подобі - інша пані
І люди всі у темнім вбрані...
Йди геть ! Скнилій собі над терном.
Покинь мене, блуди у блуді,
Гуляй з панянками, і бався з лелями
Стежками, вітром, паралелями,
Покинь мене, молю тебе, благаю...
Мордуєш тіло, кров мою смакуєш
Чужа я тут , на цьому святі -передчасно,
Не муч душі, бо ще завчасно,
Вертай в свій світ і не приходь
Торкнувся вуст легенький вітер...
Сплять діти ,забилось серце з їхнім-в унісон,
Який тяжкий наснився з ночі сон
День народився! Треба... на роботу
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642528
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 09.02.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова